Міжнародна конференція "Місцеві групи активностей в Україні: перспективи розвитку та налагодження міжнародних партнерств"
Завершилась дводенна міжнародна онлайн-конференція «Місцеві групи активностей в Україні: перспективи розвитку та налагодження міжнародних партнерств», організованої БФ «Рідня», ГО «Фонд партнерства» (Брно, Чеська Республіка), Національної мережі локальної філантропії, Національної Асоціації Дорадчих Служб України.
Відкрив конференцію координатор БФ «Рідня» Святослав Сурма. Він наголосив на тому, що ми попробуємо в такому суголоссі визначити, як діяти місцевим групам активностей (МГА) в Україні в час війни. До участі в конференції запрошені Фонд Мотта (США), Глобальний фонд громад (Йоганнесбург, ПАР).
Про генезу запровадження в Україні технології діяльності МГА розповів присутнім голова Наглядової ради «Рідні» Петро Маковський. Він нагадав, що 13 років тому мала група задумала створити фонд “Рідня” і поставила собі за мету творити гідні громади. Робота почалася з того, що збирали кошти і підтримували громадські активності. На загал підтримали понад 1000 таких активностей. Витратили майже 6 млн грн. Досвід “Рідні” у підтримці воїнів у 2022 році і громад вартий поширення.
«Перебуваючи на стажуванні у Польщі почув про локальні групи, і ми мали можливість побачити результати їхньої діяльності за підтримки європейських структур. Я повернувся з переконанням, що наша ідея має бути пріоритетною», – наголосив Петро Маковський, – МГА потребують ресурсної підтримки, і «Рідня» є ресурсним центром для них».
Про розвиток малих громад в Україні доповів Роман Корінець, директор Національної Асоціації Сільськогосподарських Дорадчих Служб. Він наголосив, що системної роботи в селах нема. Щороку з карти зникають 15-17 сіл. Тим не менш, сільських громад в Україні більше, бо це малі громади. Тема сільських громад в контексті євроінтеграції особливо важлива. Тут багато роботи, але й великі перспективи.
«Ми провели низку досліджень стосовно того, як бачать себе люди в контексті Євроінтеграції. Висновок – ми великі оптимісти. Та ми мало знаємо про систему європейського сільського господарства.. В Естонії є Міністерство сільського життя. Не просто виробництва, а саме життя. Друге: влада мало цікавиться сільським життям. А як ми переступимо поріг Євроінтеграції? Чи готові ми до членства в ЄС? Висновок: ми слабо готові. Так вважають понад 60% опитаних. Трохи більше готовий український бізнес, ніж громади. Він – більш динамічний. На жаль, не завжди громади стають громадами. Якщо там не буде економіки – не буде й розвитку громад. На жаль, у більшості випадків сільські громади мало займаються економікою. На Стрийщині є село Ланівка. Там була велика птахофабрика. Мало хто хотів з їхніми дівчатами танцювати, бо пахнули курями. Тепер не пахнуть, але й нема в селі економіки.
Що стримує розвиток громад? Останнє дослідження переконує, що стримує розвиток не війна, а корупція. Значна частина вважає, що ЄС боїться приймати нас через сільське господарство. Ми повинні вчитися думати по-іншому. Маємо вкладати основні кошти в соціальний капітал – сказав пан Корінець.
Він також зосередив увагу на співпраці між державними та приватними організаціями, програмі ІРАRD, та програмі «Лідер».
Дарина Рибальченко, керівниця Національної мережі локальної філантропії розповіла про фонди громад, обов’язкові та набуті критерії діяльності. За її словами, він має бути незалежним і надавати підтримку іншим ініціативним групам. Чому треба розвивати МГА? Бо вони є основою локальної експертизи.
Анна Сачкова, візіонер ГО «Фонд партнерства» (Брно, Чеська Республіка), звернула увагу на те. що вони мали такі ж проблеми. Так само було багато корупції та скептицизму в населення. Так само приділяли велику увагу сільськогосподарському виробництву й тільки згодом переключилися на сільські громади. Важливим є аналіз їхніх потреб, бо з цього все починається. Потім акумулювання енергії та пошук ресурсів для реалізації.
Пані Анна наголосила, що метою МГА є анімація спільноти.
Якісь заходи самі собою не відбуваються. Має з’явитися людина чи група , людей, які трусонуть спільноту. МГА стає експертом і говорить від імені громадськості.
Анна Сачкова зосередилася на тому, що кожна спільнота має свої особливості. МГА повинна їх виокремити, щоб перетворити на родзинку. Розвиток місцевості – довготривалий процес. Відновлення довкілля. Реконструкція шкіл. Залучення туристів. Все це – біг на далеку дистанцію. МГА буде формувати програму, важливу для регіону. Якщо вийде – це буде вивільнення енергії громади.
До представниці чеського фонду було досить запитань.
Святослав Сурма: «Ви запрошуєте ви фахових дослідників, чи покладаєтесь на свій досвід»?
Анна Сачкова: «Наша МГА самодостатня, та коли мова йшла про довкілля чи освітню систему, залучали спеціалістів. За 20 років програми ми самі стали майстрами справи в певних галузях».
Святослав Сурма: «Чи є у вас освітні програми, щоб навчити людей перебирати на себе відповідальність?»
Анна Сачкова: «З одного боку все відбувається природньо. Працюючи з нами, люди вчаться. З другого боку, ми організовуємо різні навчальні заходи. Також впливаємо на активізацію всього середовища».
Роман Корінець: «Зараз є можливість співпраці локальних груп з групами ЄС. Чи є у вас такий досвід?»
Анна Сачкова: «Наразі співпраця йде з країнами ЄС, але також – із Сербією та Узбекистаном.»
Петро Маковський: «Який час потрібний для інституалізації МГА в Чехії? Скільки МГА інституалізованих?»
Анна Сачкова: «Можна працювати без інституалізації. Неформальні групи існують, але згодом вони інституалізуються. Мережа створювалася поступово. Важливо створити інформаційний простір задля навчання».
Святослав Сурма: «Чи існує в Чехії Асоціація МГА?»
Анна Сачкова: «Вона називається Національною мережею місцевих груп активностей. Це – незалежна організація, та завдяки рівню та вазі вона має великий вплив на міністерства. Оминути її вони не можуть».
Святослав Сурма: «Чи існують програми підтримки МГА?»
Анна Сачкова: «Існують на обласному рівні. Ми маємо юридичний статус неприбуткової організації.
Святослав Сурма: «Які джерела фінансування?»
Анна Сачкова: «70% – ЄС, 20% – національні, 10% – інші донори».
Другий день міжнародної онлайн-конференції «Місцеві групи активностей (МГА) в Україні: перспективи розвитку та налагодження партнерств» став майданчиком для знайомств між гравцями у цій сфері з Європи, Америки та Африки і обміну досвідом між ними. Того досвіду, що зараз особливо потрібний Україні. Центром обміну досвіду діяльності локальних місцевих груп цього разу став Стрий, оскільки конференція відбувалася за ініціативою БФ «Рідня».
Відкрив другий дискусійний день модератор конференції Святослав Сурма. Він говорив про дорожню карту розвитку українських МГА і зосередив увагу на шляхах прискорення співпраці з міжнародними інституціями.
З розвитком малих громад Латвії познайомив учасників конференції директор з освіти та навчання латвійського центру сільських консультацій та освіти (Рига, Латвійська Республіка) Андріс Курсітіс, який також є радником з проєктів Програми «Лідер». Пан Андріс наголосив, що скоро Україна стане частиною ЄС і ця програма буде для неї важливою. За його словами, Латвія має 43 регіони, 36 з яких охоплені цією програмою. Основний її принцип – співпраця в трикутнику: влада-бізнес-громада. Зараз у сільських територіях зменшується кількість населення. Тому здійснюється підтримка місцевого населення, щоб змінити життя в селі. Це – ідеальний шанс поєднати потреби з можливостями, які дає програма «Лідер». У Латвії вона працює дуже чітко. В Україні, наголосив пан Курсітіс, програму починають впроваджувати в Полтаві та Львові.
Андріс Курсітіс попробував пояснити, чому «Лідер» – це добре. За його словами, незважаючи на бюрократію, вона створює можливість для розвитку територій маленькими кроками. На його думку, діяти за принципами «Лідера» можна вже, зважаючи на те, що Україна має фінансування з США та Канади. Які це принципи?
Перший: «Лідер» працює зі географічною стратегією, що створюється громадою. Він назвав приклад своєї громади, де є багато малих річок. Зважаючи на це, люди вирішили покласти в основу розвиток річкової туристичної інфраструктури.
Другий: підхід знизу догори. Тобто, ініціатива має йти від самих мешканців громади й підхоплюватися регіональними та національними політиками. На перші зустрічі Місцевих Груп Активностей, за словами Курсітіса, мало хто приходив. Але з часом люди почали розуміти, що це важливо і корисно. Та сталося це не за рік і не за два.
Третій: державно-приватне партнерство. Як каже пан Курсітіс, у Латвії є відкриті для такого підходу громади, а є й такі, що не розуміють цього. Для презентації в Україні він брав ті, що мають позитивний досвід.
Четвертий: підтримка інновацій.
Андріс Курсітіс розповів, що в Латвії отримані за програмою кошти розподіляють так: 50% – на підтримку бізнесу, 50% – на соціальну допомогу у громаді. Звичайно, не приховує він, і їхній світ не без гріха, тож є лобіювання, перетягування ковдри на свій бік. Але в основному все діється достатньо справедливо. Сам він жив біля річки, тому за кошти програми купив човни з мобільними саунами та джакузі. Зараз пише новий проєкт. А громада тим часом отримує кошти з ЄС на сільський туризм, нові продукти, технології тощо.
Про міжнародні донорські програми в Україні щодо розвитку малих громад доповідала керівниця проектного офісу Асоціації ТГ Тетяна Нехайчук. За її словами, Асоціація налічує 850 членів і є найбільшою в Україні. Вона наголосила, що територіальні громади мають три основні проблеми. Перша – відсутність кадрів. Тому донори виставляють пріоритетом підтримку кадрового потенціалу малих громад. Друга – відсутність досвіду партнерства. Лише деякі працювали з міжнародними партнерами. Тому мета – розповсюдження досвіду Польщі, Балтії, Німеччини Франції, США. Пані Тетяна також наголосила, що вони готують мікропроектні офіси на базі малих громад. Третя проблема – на 70% нерозуміння міжнародними донорами потреб наших ТГ. Як виходити з цієї ситуації? Асоціація виступає аналітичним центром, щоб допомогти громадам бути готовими до будь-яких викликів.
Про важливість активної самоорганізації для відкриття можливості співпраці з донорами говорив представник Фонду Мотта (США) Микола Дейчаківський. Він поцікавився, чи є подібні структури в США, і побачив, що такі групи є передовсім у сільськогосподарських регіонах. Фінансування йде від федерального уряду. Чим відрізняється МГА та чому вони цікаві для донорів? Пан Дейчаківський оригінально розшифрував абревіатуру. Перша літера «М» означає, що місцеві краще знають свої потреби, тож вони й повинні керувати власним розвитком. Друга літера «Г» означає групу згуртованих людей, що діють задля добра громади. Третя літера «А» означає активність тих, які не чекають, щоб хтось зробив для них чи за них. Уже цим вони цікаві для донорів, які шукають організованої активності, бо не хочуть, щоб гроші безрезультатно витрачалися, немов вода крізь пісок. Для них важлива мережевість.
Друга проблема, на думку пана Дейчаківського, – складність ситуації в умовах війни. Треба жертвувати на фронт, але донорам цікаво, коли мешканці бодай щось вкладають у громаду. Якщо МГА вкладає, вона зацікавлена в розвитку громади. А для донора це важливо. Також Микола Дейчаківський запропонував шукати партнерства у своїй країні. Коли міжнародні донори побачать, що вкладають свої, вони краще поставляться до цього.
Про світову тенденцію розвитку самозарадності громад доповіла Венді Річардсон, представниця Глобального фонду фондів громад.
За словами пані Венді, Глобальний фонд зареєстрований у ПАР, але його працівники працюють також у Великій Британії та Бельгії. Підтримка проєктів через гранти це важлива їхня функція. З лютого фонд видав понад 30 грантів в Україні серед яких і фонд громад «Рідня».
На цьому сухість викладу пані Венді завершилась і вона почала говорити образно про самозарадність, як намагання спільно щось змінити. Вона стала гідом уявних подорожей довкола світу й першу зупинку зробила в Нейробі (Кенія). Чому саме тут? А тому, що раніше у меседжері WhatsApp тут, в одному з кварталів в Нейробі, була неформальна спільнота, які були незадоволені тим, що вечорами надто гучною була музика у відпочинкових закладах. З допомогою Глобального фонду вони провели адвокаційну кампанію, і міськрада прийняла відповідну постанову. Група діє вже 8 років і працює на благо вже цілого міста.
З Кенії уявно вирушили в Колумбію. Тут діє молода організація. У час пандемії її волонтери роздавали їжу вразливим сім’ям у Боготі. Співпрацювали із Глобальним Фондом і за чотири роки розширилися. Тоді, вони провели фандрейзингова кампанію й попросили людей скласти пожертви по 1-5 доларів. Сума одного внеску начебто невелика, та, зважаючи на велику кількість донорів, зібрали немало грошей. Це дало можливість продовжити діяльність.
З Колумбії вирушаємо на північний схід Індії. У час пандемії багато людей втратили роботу, тож організація, при сприянні Глобального Фонду почала їм допомагати, організовуючи перенавчання, співбесіди. Особливо вони працювали з жінками, паралельно відстоюючи їхні права, пропагуючи фемінізм та борячись із домашнім насильством. Зараз ці жінки вже мають профспілки, та й далі продовжують зустрічатися.
Таким був уявний тур довкола світу з цілком конкретними прикладами. За словами пані Венді, Глобальний фонд бачить загрози у світі та перспективи, які пов’язані з МГА. На думку поважної пані, МГА – це містки між тими, хто має ресурси, і тими, хто хоче щось зробити для громади.
Ще один висновок пані Венді: важливо мати надію. Як наголосила представниця Глобального фонду, колеги з Таїті нагадують, що надія з датами – це стратегія. А найбільшими активами МГА є люди з їхніми талантами, навичками, жертовністю.
Про те, які питання розглядали на комітеті Асоціації МГА Чехії розповів член комітету, Єжи Кріс (Чеська Республіка). Він наголосив, що комітет збирається щомісяця на свої засідання. У Чехії є 183 МГА. За словами пана Кріса, такий високий рівень участі зумовлений тим, що мережа працює синхронно, в тому числі й із державними установами. Вона займається імплементацією програми «Лідер». Це є інтегрована методика для МГА для імплементації різних підходів. Для ефективної діяльності МГА в Чехії, вони діють у шести програмах: регіонального розвитку, спільної аграрної політики, соціальної програми, розвитку довкілля, бізнесу та освіти. Напевне легше сказати, що ми не робимо.
Згадав пан Єжи і про енергетику. Ба, більше того, пообіцяв тим, хто буде займатися комунальною енергетикою, поділитися досвідом роботи їхньої мережі. Взагалі, він наголосив, що їхня мережа взяла для себе все те найкраще, що напрацювала програма «Лідер» з 80-х років, і готова ділитися досвідом у залежності від наших потреб.
Святослав Сурма поцікавився тим, яким чином відбувається реалізація цих шести програм. У відповідь він почув, що все відбувається за семирічним планом. Бюджет на сім років становить мільярд євро. Цикл підготовки на наступний семирічний період відбувається вже зараз. Іде процес лобіювання в Брюсселі із залученням інструменту «Лідер». Наступний етап – перемовини. Потім – технічні перемовини на рівні національних міністерств. В усіх цих етапах національна мережа МГА бере найактивнішу участь.
Анна Сачкова, керівник МГА м. Кійов (Чеська Республіка) акцентувала свою увагу на важливості творення мережі, без чого подальший розвиток неможливий. За її словами, з одного мільярда євро, що отримує мережа, на їхню МГА припадає 18 мільйонів. Вона наголосила, що на початку вони не мали фінансування, та завдяки їхній активності бізнес зацікавився ними й почав вкладати кошти. На старті це було дуже важливо. Також вона звернула увагу на те, що сучасний статус України дозволяє їм співпрацювати з нашими МГА. Та для цього МГА треба мати статус юридичної особи.
Підсумовуючи виступи, голова Наглядової ради БФ «Рідня» Петро Маковський зробив висновок, що ми на правильній дорозі. Наша місія – будувати спроможні громади, а МГА для цього – добрий інструмент. Він запропонував укласти широкий меморандум для творення в Україні дієвої мережі МГА. «Рідня» протягом 13 років своєї діяльності має непогані напрацювання і може стати пілотним майданчиком та координатором впровадження програми Лідер в Україні.
