Видовищним дефіле в гарячому бойківському танці завершився День автентичного одягу в Народному домі Стрия. Танцювали всі, кому вдалося відтворити самобутню бойківську «ношу» (одяг). Не став винятком і поважного віку голова МГО «Світовий Конгрес Бойків» Петро Косачевич, який, здавалося, хотів перевершити своїм молодечим запалом головного режисера дійства і ведучого Юрія Комарницького. А це означало, що фестиваль автентичного одягу у Стрию вдався.

Чи потрібні такі заходи в час, коли на фронті ллється кров наших синів і дочок? Вкрай потрібні, позаяк ця війна є боротьбою саме за збереження нашої ідентичності. Зникне наша самобутність – не стане і нас як народу, котрий став основою для творення великої політичної нації. Про це говорив у вступному слові координатор БФ «Рідня» Святослав Сурма. І коли отець Степан Кузишин закликав усіх присутніх до спільної молитви, учасники фестивалю просили в Бога сил і витривалості для перемоги над агресором, який прагне знищити нас, як націю, бо не зміг знищити те, що кардинально відрізняє нас від них, у тому числі й у автентичному одязі.

Наче наочним підтвердженням нашої нездоланності стала маленька зірочка Ніколь Дух. Її одяг яскраво демонстрував головну тему фестивалю – сучасне відтворення традиційного костюма, а спів став сучасним вираженням духу українства, що не покидає нас протягом тисячоліть. І цим вона зачарувала всіх, а особливо Ігоря Ковердана, на якого лягли всі організаційні моменти фестивалю. Він із задоволенням вручив дівчинці призи під гучні оплески присутніх.

🌻Цікаво, що представники місцевих влад Галина Дмитрук – співорганізатор фестивалю, представниця відділу культури та молоді Стрийської РДА, Юлія Курилишин, заступник начальника управління культури та молоді Стрийської міськради, Руслана Писанчин, завідувачка сектору культури і туризму Турківської міськради, також були на дійстві в автентичному одязі. Разом з панею Писанчин прибув цілий турківський «десант». І це стало однією з родзинок Дня автентичного одягу. Річ не тільки в тому, що учасником фестивалю став відомий фольклорний колектив «Розлучанка», а й у тому, що голова Турківської районної організації «Союз Українок» Олександра Цуняк продемонструвала те, що стало об’єктом нематеріальної культурної спадщини України – оригінальні бойківські писанки, що, як і одяг, є ознакою нашої неповторності, що проривається в сучасність з глибини століть.

🪻На цьому тлі виступ заступниці директора з наукової роботи Стрийського краєзнавчого музею «Верховина» Зені Ханас, яка говорила про творчість стриянки Софії Середницької, не сприймався сухо. Варто було глянути вправо-вліво – і відразу ж можна було побачити живі ілюстрації того, про що говорила науковець. Особливо вирізнялася сім’я Надії Кулик. У той час, коли вона пригортала до грудей маленьку донечку в автентичному одязі, дві старші тренувалися дефілювати. А в першому ряду, перед очима доповідачки, сиділа неймовірно колоритна Стефанія Бебич. Зрештою, неповторним колоритом вирізнявся одяг практично всіх присутніх у залі.

🏵️Ще більше підніс дух учасників фестивалю виступ ансамблю народного танцю «Стрияночка» на козацькі мотиви. Козацька тематика вражає цілий світ. Японці та китайці бачать у таких танцях цілу систему бойової підготовки, а ми побачили справжнє мистецтво, що єднає схід і захід України. Бо хоча наші терени до козацького краю не належали, Галичина подарувала запорожцям багато гетьманів. З одного лише села Кульчиці на Самбірщині вийшло три гетьмани України! Зрештою, якихось 20 кілометрів від Стрия, в селі Руда, найімовірніше похований гетьман Іван Виговський.

🌲Тож нам є чим гордитися. Це ми відчули також із виступу Любові Кузик, засновниці етнокомплексу «У дворі» в селі Підгородці. Цікаво, що тут спільно з чоловіком Андрієм Кузиком вони організували навіть клуб вишивальниць, який займається в тому числі й відтворенням автентичних вишивок. Здається, сама доля веліла творити тут подібні проєкти, адже поруч – село Урич з відомим в усій Україні історико-культурним заповідником «Тустань», де щорічно проходить унікальний фестиваль з відтворенням лицарських поєдинків.

🏹Лицарі постали й на фестивалі автентичного одягу в Стрию. Їхні образи відтворили представники лицарського клубу «Баннерет» – Микола та Прешис Назаренки і Роман Лупань. Прешис – американка, яку, мабуть, захопило лицарство Миколи, й у результаті вона стала його дружиною. А присутні із зацікавленням слухали про автентику лицарських обладунків, дивувалися та порівнювали з обладунками сучасних лицарів. Виходило, що сучасне захисне та бойове спорядження українського воїна важить не набагато менше від середньовічного. Та цю важкість полегшив дивовижно легкий і напрочуд проникливий спів юного обдарування Марії Боднар.

⛰️Та ось прийшов час показати себе представникам Турківщини. Директор музею «Бойківщина» Руслана Юсипович дуже фахово розповіла про автентику традиційної «ноші» горян, демонструючи на прикладах тих турківчан, які цю «ношу» на себе одягнули. Голова МГО «Світовий Конгрес Бойків», заслужений працівник культури України Петро Косачевич зупинився на культурологічних аспектах бойківської самобутності. А фінальним акордом став виступ фольклорного колективу «Розлучанка» під керівництвом Катерини Цінкевич. Це було справжнє мистецтво, позаяк дух минувшини вільно проник у зал і був зрозумілий усім присутнім.

🎤Як цей дух перетворюється в сучасне мистецтво продемонструвала на завершення програми співачка-волонтерка Звінка Сомик. Вона так зачарувала присутніх, що зал раз за разом вимагав її продовжити спів.

👦👧Було свято й для найменших. Вони із захопленням дивилися виставу «Чарівна магнолія»
💝Після цього відбувся благодійний аукціон. А потім було феєричне дефіле, що засвідчило: фестиваль вдався!

💙💛Тож, окрім уже згаданих у цій публікації людей, БФ «Рідня» висловлює щиру вдячність усім, хто долучився до проведення фестивалю, серед яких: міський голова Стрия Олег Канівець, голова Стрийської РВА Богдан Янко, Начальник управління культури, молоді та спорту Стрийської міськради Ірина Пукас, Учасник БФ «Рідня» Омелян Заревич, директор Народного дому Стрия Лідія Бойко, керівники ансамблю народного танцю Стрияночка» Олена та Олексій Боровницькі, директор газети «ДієСлово» Євген Тиченко, редактор газети «Фортуна» Оксана Паламар, актори лялькової вистави «Чарівна магнолія» Таня Плісова, Остап Собків, Гордій та Дзвінка Витрикуш, звукорежисер Всеволод Лівітчук, головний зберігач фондів музею «Верховина» Ірина Лазурко, оператор телеканалу «Лан» Роман Купринець, викладач Грабовецько-дулібської школи мистецтв ім. Квітки Цісик Ірина Кецик, фотограф-волонтер Василина Брила і, нарешті, модель-волонтер Уляна Гуль.го Прапора України! Синьо – жовтий стяг є символом нашої національної єдності, сили та незламності. Як і наш прапор, фонд громад “Рідня” прагне об’єднувати та підтримувати громади, сприяючи їхньому розвитку та процвітанню. Нехай цей день нагадує нам про величну історію нашої країни та надихає на нові звершення заради її майбутнього.       

                           Іван Швед