Monthly Archives: липня 2015

Фонд громад “РІДНЯ”-самоорганізація, честь та діло!

(інтерв’ю АгроВіснику №12 від 16 липня 2015 р)

Розвитку місцевого самоврядування в Україні приділяється на сучасному етапі дуже важлива увага. Світовий досвід свідчить що важливим елементом самоврядування повинна бути  система для реалізації місцевих ініціатив який реалізується зокрема через діяльність фондів громад. У Стрийському районі Львівщини вже  понад 3 роки успішно діє Фонд громади “Рідня” з досвідом діяльності якого ми хочемо ознайомити читачів сьогодні. Про діяльність Фонду громад “Рідня” в інтерв’ю нашому виданню розповів один із ініціаторів його заснування, голова спостережної ради Кредитної спілки “Вигода” , голова Наглядової ради ФГ “РІДНЯ” Петро Маковський.

Шановний Петро Ількович розкажіть будь ласка про передумови для започаткування фонду громади “Рідня”.

П.М.: Коли ми створили кредитну спілку “Вигода” у Стрию, а це було у 1992 році, перша спілка відроджена в Україні,  до нас почали звертатися не лише за кредитами, але і для одержання допомоги. Природньо, адже ми заявляли себе як фінансовий кооператив, а кооператив діє за міжнародними принципами, один із яких – допомога громаді. Вже з першого року діяльності кредитна спілка почала надавати фінансову допомогу на розвиток громади, мінімальну, навіть символічну, але мала це за один із пріоритетів і як тільки був заробіток, ми дотримувалися фінансових показників, завжди шукали можливості допомогти своїй громаді, шляхом підтримки реалізації ініціатив різних громадських організацій. І коли сума цієї щорічної допомоги за зверненнями підтримки почала перевищувати значні суми, скажемо 100 тис. грн і більше, на досить різні за тематикою проекти, то ми вирішили уніфікувати надання цієї допомоги, щоб сповна використати свій потенціал. Надання допомоги, зайняття філантропією, теж є професійною діяльністю, яка потребує належного менеджменту. Наприклад, до нас звертаються за фінансовою підтримкою у виданні книжки. Але ми не є фахівцями у видавничій справі для оцінки рівня і точності викладеного матеріалу, якості написаного.  Крім того надання допомоги треба було зробити більш системнішою, щоб був більший ефект для всіх сторін. Тому ми вирішили створити інституцію, яка працює в тому числі при підтримці КС “Вигода”,  щоб професіоналізувати благодійну діяльність та розвивати філантропію у спільноті, де працюємо. У нас була потреба у добродійності,  але треба було  задовольнити цю потребу професійно, постійно нарощуючи свій потенціал у цій сфері. Таким чином, заснування благодійного фонду зайняло в нас досить багато часу і, скажу відверто,  ми йшли до цього по кроках. Почали про це говорити десь із 2000 року. У 2007-2010 рр загальні збори КС “Вигода” приймали рішення про заснування благодійного фонду. Ми задекларували цю ідею і постійно роздумували над різноманітними формами як розвивати фонд, і чому б члени кредитної спілки  не долучитися до його роботи також, наприклад запропонувавши їм вкладати по 1 грн.  на місяць. Для більшості людей це не істотна сума, але сукупно дозволяє акумулювати 400-500 тис. грн на рік, позаяк маємо понад 30 000 членів. Таким чином люди самі собі допомагають. Ми тоді зможемо суттєво збільшити свій потенціал як організація, яка розширює коло жертводавців. Цікаво виходило. Задекларувавши ініціативу ми почали її поступово реалізувати.

Хто конкретно долучився до переліку засновників  БФ “Рідня”?

П.М. Розпочну здалека. Бо це дуже важливо. З 2007 року кредитна спілка, на прохання очільників УГКЦ, розробила стратегію співпраці КС “ВИГОДА” з Української Греко-Католицькою Церквою на період до 2020 року. Це була цікава робота, ми постійно комунікували із представниками УГКЦ. Ми змогли краще зрозуміти один одного.  Дану стратегію співпраці кредитної спілки і УГКЦ тоді підтримав Блаженніший Любомир Гузар. Але що це нам дало? Викладене на папері дало нам інформацію про те, що УГКЦ хоче і що ми як кредитна спілка  можемо їм надати діючи в партнерстві. Настали непрості часи на ринку фінансів – криза 2008 і т.д.. Стретегію співпраці у частині розвитку кредитних спілок чи філій КС “ВИГОДА” на базі парафіяльних громад УГКЦ не вдалося втілити у життя. Але напрацювання, контакти, розуміння залишилися. Було бажання пілотувати якиїсь спільний проект. Фонд громади “РІДНЯ” виявився таким проектом. Всі знають, що традиційно будь-яку справу простіше робити самому,  оскільки необхідно менше узгоджень, погоджень, як правило, менше різних думок.  Але ми вирішили вчинити фонд громади “Рідня” у партнерстві із Стрийською єпархією УГКЦ. Таким чином змінюється центр прийняття рішень, необхідно узгоджувати підходи структур з різними традиціями, культурою, сферою діяльності. Зараз основні цілі стратегії співпраці реалізуються через фонд громад. Тобто, появі фонду громади передувала тісна співпраця з УГКЦ. Дуже важливо, що ми порозумілися із Владикою Тарасом Сеньківим, Стрийським єпархом, який послідував прикладу Митрополита Андрея Шептицького і закотивши рукави включився в справи суспільні через розбудову ФГ “РІДНЯ”, очевидно, перед тим добре вивчивши послання Митрополита Андрея “О квестії соціальній”. Це справдні дуже корисно, дуже знаменито. Дуже рідкісний випадок у сучасній церкві. А можливо навіть унікальний, на жаль.

Яким чином побудовано систему прийняття рішень у Фонді громад “Рідня”?

П.М. В той час, коли ми започаткували фонд громад “Рідня” в Україні почав діяти міжнародний проект – Школа Фондів Громад, який реалізовувало ІСАР-ЄДНАННЯ. Ця школа передавала знання, щодо побудови  фондів громад за прикладом ЄС і США – “comunity foundation”. Це не зовсім класичний благодійний фонд, іноді це може бути і громадська організація, але з філософією діяльності. В цьому випадку фонди громад поєднують два підходи, коли фонд є своєрідним посередником між тими хто може дати гроші, і тими, хто хоче реалізувати певні проекти. А це велика відмінність від класичних благодійних фондів про які в суспільстві склалася думка, що вони всім роздають гроші, по ситуації того, хто звертається. Саме тому Фонд громад “Рідня” не працює з фізичними особами згідно статуту інституції. Ми працюємо лише з ініціативними групами, неприбутковими структурами чи громадськими організаціями. Алгоритм надання фінансування простий: фонд громад “Рідня” одержує кошти, потім оголошує конкурс під ідеї ініціативних груп, яким надається фінансування. По термінології світовій це називається регрантінг, коли фонд громади “Рідня” виступає посередником між безпосереднім надавачем пожертви і кінцевим виконавцем ідеї. В Україні поки що подібні підходи не дуже практикуються, але вже є добрий десяток фондів громад, які успішно розвиваються. Більш детально про ознаки фондів громад можна почитати на Українському форумі благодійників.

Розкажіть детальніше, яким чином формується фінансова база для діяльності фонду громади “Рідня”?

– П.М. При заснуванні даного фонду ми домовилися з УГКЦ про принципові речі, які відображено в статуті фонду.  Кредитна спілка дає гроші виключно на неподільний фонд ФГ “Рідня”, i він може тільки збільшуватися. Доходи від неподільного фонду використовуються для утримання апарату фонду, адміністративних процедур, відбору проектів тощо. І це насправді чималі гроші, які надає КС “Вигода”. Другий партнер фонду – Стрийська єпархія УГКЦ зголосилася встановити у кожному храмі скриньку фонду “Рідня”, а зібрані з них кошти спрямовується на реалізацію проектів. Фактично КС “Вигода” своїми ресурсами забезпечує функціонування фонду “Рідня”, а  добровільні внески  благодійних скриньок і вкладення членів КС “Вигода” спрямовуються на реалізацію проектів. Ми створили механізм, який може працювати дуже довго, оскільки особисті пожертви виключно і виключно спрямовуються на проекти, а не на адміністрування. У 2013-2014 рр. зібрані кошти на проекти перевищували 200 тис. грн. У 2014 у зв’язку з першочерговою допомогою воїнам АТО – це 92,5 тис. грн. із скриньок і 2,4 тис. грн – внески фізичних особи. Це дало змогу профінансувати у 2014 році 18 проектів. Інформацію про джерела надходження коштів і напрями їх використання публікується на інтернет-сторінці фонду “Рідня” (www.ridnya.org.ua)  і в річному звіті, який публікується раз на рік тиражем до 50 тис. примірників (див річний звіт ФГ “РІДНЯ” за 2014 рік)  Річний звіт поширюється через храми Стрийської єпархії УГКЦ і відділення кредитної спілки. Ми перемогли у конкурсі річних звітів фондів громад України в 2014 році, повірте, що це щось значить.

Крім того, ми по особливову визначили пріоритетність розподілу коштів на програми Фонду. Їх є чотири. Провівши опитування серед надавачів індивідуальних  пожертв, а спочатку було зібрано понад 30 000 грн інд пожертв, ми знаємо, що з загальної річної суми, яку адмініструє фонд, 43 % грошей спрямується на напрямом проектів “Допомоги неповносправним дітям”, ще 27 % грошей за напрямом проектів “Допомога потребуючим”, тим хто немає житла. Наступна пріоритетна програма – “Місцеві ініціативи”  з обмеженням суми на проект у 5 тис. грн. Крім того є пріоритет  “Спеціальні проекти”, але протягом трьох років таких проектів не було. Цей напрям передбачає спеціальне рішення фонду “Рідня” про збір коштів на цей проект. Наприклад, до “Спеціальних проектів” можна віднести ініціативу побудови будинку для пристарілих. У 2014 році, наприклад,  за напрямом “Допомога неповносправним дітям”  фондом Рідня спрямовано 26 тис. грн., за напрямком “Допомога потребуючим” – 45 тис. грн., а за напрямком “Підтримка місцевих ініціатив” – 21 тис. грн. Переможцями стали 3 проекта із Стрия, 2 проекта із Стрийського району, 2 проекта з м. Сокаль і по 1 проекту із Ходорова і Миколаєва.

 Проекти з яких районів Львівщини готовий профінансувати фонд громади “Рідня”? Це виключно територія Стрийського району?    

– П.М.: Якщо коротко надавати відповідь на другу частину питання: Ні, це не лише територія Стрийщини. Але поясню докладніше читачам “Вісника Агрoфорум”. Фонд “Рідня” через ЗМІ, інтернет та соціальні мережі оголошує інформацію про прийняття заявок для фінансування проектів з районів, де діє Стрийська єпархія УГКЦ чи працює КС “Вигода”. І це зафіксовано також у статуті фонду “Рідня”. Наприклад, є райони Львівщини, Тернопільщини (Зборівський, Бережанський) чи Івано-Франківщини (Калуський район), де є відділення кредитної спілки, але на них не поширюється дія Стрийської єпархії УГКЦ. В цих районах ініціативні групи також можуть подавати проекти на одержання фінансування від фонду “Рідня”. Наприклад, якщо в Бережанах Тернопільської області є відділення КС “Вигода”, але на цей район не поширюється діяльність  Стрийської єпархії УГКЦ, то фонд “Рідня” приймає цей проект для участі в конкурсі. Ще приклад: у Перемишлянах немає філії кредитної спілки, але працює Стрийська єпархія УГКЦ. Але фонд “Рідня” може фінансувати проекти в цьому районі.

– Як побудовано систему прийняття рішень про фінансування конкретного проекту у фонді “Рідня”?

– П.М. Ініціативні групи і громадські організації подають інформацію про свою ініціативу згідно термінів визначених у відповідних оголошеннях. Публічність  інформації про діяльність кредитної спілки ми перенесли на роботу фонду, зокрема проводимо загальні збори і розробляємо стратегічні плани. Ми проводимо конкурси фонду для визначення переможців і в нас є  унікальна для України система прийняття рішення. Система корупції, чи така культура, на жаль, в суспільстві дуже поширена,  і на початках мені часто дзвонили, що ніби можна домовитися про фінансування. Важко пояснити людям, а чому ми не приймаємо рішення особисто.  У фонді “Рідня” проекти оцінює Експертна група. Це високого рівня професіонали. Вони не працюють на Стрийщині, не привязані до того місця, де планує реалізовуватися проект. Вони не знають один-одного. Голосування за проекти відбувається в он-лайн режимі індивідуально і експерти не знають,  яку оцінку для конкретного проекту дав інший експерт. У минулому році із 50 проектів для реалізації ми обрали 18, які за стобальною шкалою одержали від експертів сумарну оцінку 65 і вище балів. Це прозора система і в фонду Рідня за три останні роки не виникало жодного конфлікту щодо фінансування. Фонд не оприлюднює прізвища експертів – це конфіденційна інформація, вони займають різні посади, зокрема і публічні.  Практично цю роботу експерти виконують як громадських вклад, безоплатно. Скажу тільки, що експерти з Києва, Львова, Тернополя і навіть США. Таким чином ми одержуємо об’єктивну оцінку поданих проектів. Було і так, що один заявник одержує фінансування проекту декілька разів, наприклад публічна бібліотека у Стрию. Ми переконалися, що люди, які мають гарну ідею і внутрішню мотивацію витрачають у двадцять разів більше  ресурсів, ніж саме фінансування стандартних проектів від фонду “Рідня” – від 3 тис. грн до 5 тис. грн.  Конкретна сума часто немає значення, але проект, наприклад, дозволив згуртувати громаду в с. Малі Горожани, Миколаївського р-ну для побудови дитячого майданчика. Профінасований фондом проект у с. Кавське на Стрийщині  переміг у всеукраїнському конкурсі “Активний громадянин”, який проводила УГКЦ на загальнонаціональному рівні. Для засновників фонду “Рідня” важливо, щоб люди навчилися змагатися між собою ідеями, для підвищення свого фаху та рівня. Але для перемоги треба показати клас в проектному фінансуванні і тим самим показати приклад для інших.

Чи надається ініціативам фонду підтримка органів влади?

П.М.: На жаль, органи влади абсолютно не спроможні допомогти в реалізації ідей. Але ми не робимо з цього трагедії і фінансуємо проекти, наприклад для Публічної бібліотеки у Стрию на 5 тис грн і 20 тис грн. відповідно – на відновлення книжкового фонду та облаштування читального залу для дітей. Існуюча влада, на жаль, є істотним гальмом для суспільного розвитку.  Незалежно від віку,  вони працювали в системі, яка їх “перемолола”. Вони навряд чи це самі усвідомлюють і можливо пишаються своєю вагомістю при підписанні, наприклад,  довідки. Я особисто вважаю, що цим людям  треба подякувати за “важку” працю у минулому і привести людей з новим мисленням. Юридично їх засуджувати, як правило, не має за що. Всі документи робилися юридично правильно до ситуації, але їхній дух, їхнє відношення до справи залишилося у минулому сторіччі. Таким чином,  створилися умови, щоб обдарована і ініціативна молодь покидала Україну, а існуючі посадовці та їх нащадки і надалі залишалися значущими і пишалися зайнятими посадами. Це трагедія для нашої країни – безперспективність на фоні жируючої частини суспільства, яка сидить на перерозподілі суспільних ресурсів. Необхідно впровадити виключно конкурсні публічні відкриті засади підбору людей на державні посади. І є в Україні вже приклади – Одеська обл., набір у поліцію.  Треба давати можливість реалізуватися  людям з сучасним баченням, оскільки і я особисто і читачі хочуть, щоб їх діти  обрали життя в Україні. А країна  ретроградів об’єктивно не зможе зробити життя щасливим. Але вихід є – фонди громад по всіх усюдах. За прикладом фонду громад “РІДНЯ”. Разом ми спроможні зробити зміни в країні реальністю. Адже   наша місія – “Дбати про гідність людини, формуючи солідарність у суспільстві, плекаючи християнське благочестя та використовуючи для цього фінансові інструменти, соціальні зв’язки та інформаційні технології”.

Дякуємо Вам за інтерв’ю.

Корисні посилання: